Правила поводження з вибухонебезпечними предметами, алгоритм дій під час ракетної небезпеки

14 січня 2026 року на базі Комунального некомерційного товариства «Міжобласний центр медичної генетики і пренатальної діагностики ім. П.М. Веропотвеляна» Дніпропетровської обласної ради було проведено консультативне заняття на тему «Правила поводження з вибухонебезпечними предметами, алгоритм дій під час ракетної небезпеки».

Заняття провів майстер виробничого навчання Криворізьких територіальних курсів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності (І категорії) Олег Рижков.

Під час заходу персонал закладу отримав актуальну інформацію щодо видів вибухонебезпечних предметів, ознак їх виявлення, правил безпечної поведінки у разі загрози, а також чіткий алгоритм дій під час повітряної тривоги та ракетної небезпеки. Особливу увагу було приділено питанням особистої безпеки працівників і пацієнтів закладу, порядку дій у приміщеннях медичної установи та взаємодії з екстреними службами.

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами

Сьогодні на території України в умовах постійних бойових дій досить легко натрапити на предмет, що становить загрозу життю і здоров’ю людини. Так, «небезпечну іграшку» можна побачити в лісі, в старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі і, навіть, на вулицях міст і сіл, в паркових зонах та місцях відпочинку. Варто зазначити, якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом, то саморобні вибухівки, що можуть з’явитися на вулицях міст і селищ, визначити набагато складніше.

Вибухонебезпечні предмети (ВНП) – будь-які боєприпаси, що містять вибухові речовини, матеріали ядерного ділення або ядерного синтезу, а також біологічні та хімічні речовини, до таких предметів належать:

  • бомби і боєголовки;
  • крилаті і балістичні ракети;
  • артилерійські, мінометні, ракетні снаряди;
  • боєприпаси до легкої стрілецької зброї;
  • міни, торпеди і глибинні бомби;
  • піротехнічні матеріали;
  • касетні суббоєприпаси та їх контейнери;
  • піропатрони та піротехнічні пристрої;
  • електропірозапали;
  • замасковані та саморобні вибухові пристрої.

Що ж робити при виявленні вибухонебезпечного пристрою?

  1. Не підходьте до предмету, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте до знахідки інших людей чи дітей;
  2. Не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух) в безпосередній близькості до небезпечної/підозрілої знахідки;
  3. Відійдіть на безпечну відстань та негайно повідомте про знахідку в органи місцевої влади: селищну раду, поліцію, пожежну службу за телефонами 101, 102;
  4. Не заливайте підозрілий предмет рідинами, не засипайте його ґрунтом або чимось та не накривайте його;
  5. Не здійснюйте на підозрілий предмет нього звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних, звукових впливів та нагрівання;
  6. Дочекайтеся прибуття фахівців, вкажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.

Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:

  • припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;
  • наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;
  • звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;
  • наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
  • наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.

Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

Дії у разі випадкового наближення до вибухонебезпечного предмета

 Якщо людина випадково опинилася поблизу підозрілого предмета або на ділянці, де можуть бути ВНП, необхідно:

  1. Негайно зупинитися, не робити різких рухів.
  2. Обережно повернутися тим самим шляхом, яким прийшли, не сходячи з наявної стежки або дороги.
  3. Позначити місце небезпеки підручними засобами (стрічка, гілка, каміння) з безпечної відстані.
  4. Повідомити відповідні служби (101, 102) або місцеву владу, максимально точно описавши місце знахідки.

Особливі правила для дітей. Дітям необхідно постійно нагадувати, що:

  • будь-які незнайомі предмети (іграшки, коробки, металеві предмети, дроти, телефони) можуть бути небезпечними;
  • категорично заборонено брати знахідки до рук, переносити їх або гратися з ними;
  • у разі виявлення підозрілого предмета дитина повинна негайно повідомити дорослого та відійти на безпечну відстань.

Дії після вибуху або обстрілу:

  1. Не наближайтеся до місця вибуху, навіть якщо здається, що небезпека минула.
  2. Не торкайтеся уламків, снарядів, елементів касетних боєприпасів – вони можуть бути вибухонебезпечними.
  3. У разі наявності постраждалих – повідомте екстрені служби, надавайте першу допомогу лише за умови власної безпеки.
  4. Дочекайтеся дозволу відповідних служб на повернення до території.

Слід пам’ятати, що:

  • самовільне переміщення, розбирання або знешкодження вибухонебезпечних предметів становить смертельну загрозу та може мати кримінальні наслідки;
  • відповідальність за розмінування та знешкодження ВНП покладається виключно на підрозділи ДСНС, Збройних Сил України та інші уповноважені служби;
  • суворе дотримання правил безпеки – єдиний спосіб зберегти життя і здоров’я.

Будь-який підозрілий предмет слід розглядати як потенційно вибухонебезпечний. Обережність, негайне інформування відповідних служб і відмова від самостійних дій — ключові умови особистої та громадської безпеки в умовах воєнного стану.

Алгоритм дій під час ракетної небезпеки

Зважаючи на тактику росії, спрямовану на завдання масованих ракетних ударів по цивільним об’єктам та критичній інфраструктурі України, ракети часто мають невеликий підльотний час, що зменшує час на реагування. Територію нашої країни найчастіше обстрілюють балістичними, крилатими та гіперзвуковими ракетами. У таких умовах дотримання правил поведінки під час ракетного обстрілу є життєво необхідним.

Основні дії під час ракетного обстрілу:

  1. Негайно перейти до безпечного приміщення, враховуючи час, який є в запасі.
  2. У багатоповерховому будинку:
    • переміститися як мінімум на два поверхи нижче від даху;
    • якщо всього три поверхи – обрати середній;
    • присісти на сходи, не стояти на прольоті.
  3. Не збиратися групою людей у місці падіння або перехоплення ракети.
  4. Обирати безпечний простір:
    • захисну споруду;
    • внутрішній під’їзд без вікон;
    • внутрішнє приміщення з мінімальною кількістю зовнішніх стін, вікон та дверей.
  5. У квартирі:
    • не ховатися у душі або туалеті;
    • триматися подалі від кераміки, фарфору, битого скла;
    • обрати місце в кутку недалеко від виходу, щоб у разі попадання ракети можна було швидко покинути будинок;
    • застосовувати правило «двох стін» (тамбур, коридор або передпокій).
  6. На вулиці у забудованій території – терміново зайти до сховища або найближчої будівлі.
  7. На відкритому просторі – лягти на землю та закрити голову руками.
  8. У легкій незахищеній споруді – вийти на вулицю, лягти на землю та закрити голову руками.

І головне ‒ не потрібно виходити з укриття хоча б 10 хвилин після завершення обстрілу, тому що він може повторитися.

Догори